Німецька спеціалістка з освіти та розвитку Сібілла Рідміллер 21 квітня 1991 року під час плавання поблизу Занзібару виявила безлюдний острів Чумбе з майже недоторканим кораловим рифом, заростями морської трави, мангровою печерою, скам’янілим кораловим лісом, історичним маяком і покинутими будівлями. На той час рифи узбережжя Танзанії зазнавали значного впливу рибальства, зокрема з використанням динаміту, а Чумбе зберігся завдяки обмеженому доступу й колишньому військовому використанню.
Що підтверджено
- 1991 року Рідміллер вклала власні заощадження в захист острова та запропонувала модель, де екотуризм фінансує охорону природи й освіту.
- У 1991–1994 роках організація Chumbe Island Coral Park вела переговори з урядом Занзібару; управління заповідником згодом доручили саме їй.
- 24 грудня 1994 року риф Чумбе офіційно оголосили зоною «забороненого вилову»; заповідна зона охоплює близько 30 гектарів.
- Екотуризм розпочався 1998 року; колишніх рибалок перенавчили на рейнджерів, а доходи від відвідувачів спрямовують на утримання заповідника та екологічну освіту.
Що залишається невідомим
Точна сума власних заощаджень, яку Рідміллер витратила на острів Чумбе, у джерелах не називається. Також відсутня детальна хронологія переговорів між Chumbe Island Coral Park та урядом Занзібару у 1991–1994 роках — відомо лише загальний період.
Залишити відповідь