Ростислав Шурма: хто він і чому його ім’я згадують у 2026 році
Ростислав Шурма — український економіст і топменеджер, який пройшов шлях від фінансового менеджера у Procter & Gamble до керівника одного з найбільших металургійних комбінатів країни, а потім став заступником керівника Офісу Президента України. У січні 2026 року його ім’я знову опинилося в новинах: НАБУ та САП повідомили про підозру дев’ятьом особам у справі щодо виплат за «зеленим тарифом» на тимчасово окупованій території Запорізької області, а в лютому МВС оголосило колишнього посадовця в розшук.
Ця стаття — спроба зібрати в одному матеріалі перевірені факти з його біографії, ключові етапи кар’єри в бізнесі та державній службі, а також відомі на цей час епізоди розслідувань. Ми свідомо відокремлюємо підтверджену інформацію від припущень і вказуємо джерела там, де це можливо. Для українського читача ця історія цікава не лише як біографія однієї людини, а як приклад того, як перетинаються великий бізнес, державна служба й антикорупційні органи в умовах війни та окупації частини території.
Загальна структура матеріалу така: спочатку коротко про освіту та перші роки в бізнесі, далі — про роботу в «Метінвесті» та «Запоріжсталі», потім — про державну діяльність у 2021–2024 роках, окремо — про відомі розслідування та їхній перебіг, і на завершення — практичний розділ із відповідями на найпоширеніші запитання.
Освіта та старт кар’єри: Львів, Київ, міжнародні компанії
Ростислав Ігорович Шурма народився 17 вересня 1983 року у Львові. У 2004 році він закінчив Національний університет «Києво-Могилянська академія» за спеціальністю «Економіка та підприємництво» і здобув бакалаврський ступінь. У 2005 році додав до цього магістратуру з економічної теорії в Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана, а в 2013 році — аспірантуру в Донецькому національному університеті.
Перші роки в професії — це класична школа міжнародних компаній. З 2003 по 2006 рік Шурма працював фінансовим менеджером у Procter & Gamble Eastern Europe, а також консультантом у Boston Consulting Group (BCG). Це дало йому практику фінансового моделювання, роботи з бюджетами великих корпорацій і презентацій для керівників найвищого рівня — навички, які пізніше стали в пригоді в металургії та державному управлінні.
З 2006 року кар’єра пов’язана з групою «Метінвест». Спочатку він очолював управління стратегії в групі, потім працював фінансовим директором Макіївського металургійного заводу, заступником директора металургійного дивізіону. Паралельно був членом наглядової ради Маріупольського металургійного комбінату, головою наглядової ради болгарського заводу «Промет» і членом ради директорів італійського «Метінвест-Траметал». У 29 років, у 2012 році, Шурма очолив «Запоріжсталь» — і цей період виявився найпомітнішим у його управлінській біографії.
«Запоріжсталь» 2026–2026: модернізація, екологія, рейтинги
Генеральним директором ПАТ «Запоріжсталь» Ростислав Шурма був із 30 липня 2012 року до 25 листопада 2019 року — сім з половиною років. За цей час комбінат пройшов масштабну екологічну модернізацію, яка змінила його сприйняття в місті та в галузі. За даними самого підприємства та профільних оглядів, з 2012 по 2019 роки в екологічну модернізацію «Запоріжсталі» було інвестовано близько 15 млрд гривень. Цю цифру позитивно оцінював тодішній міністр екології Остап Семерак.
Конкретні проєкти, які припали саме на каденцію Шурми, можна розділити на кілька блоків:
- Реконструкція доменної печі № 4 у 2014 році із встановленням сучасних аспіраційних систем ливарного двору та бункерної естакади.
- Повна модернізація газоочисних систем агломашин № 1–6, розпочата у 2012 році й завершена в квітні 2018 року. Інвестиції в цей проєкт перевищили 1,2 млрд гривень.
- Оновлення доменного парку з акцентом на зниження пилу та викидів оксидів сірки: за даними підприємства, пил знизився приблизно на 90%, викиди оксидів сірки — на 50%.
Екологічна складова дала Шурмі й додаткову впізнаваність у бізнес-спільноті. У 2013 році він увійшов до першої десятки рейтингу «ТОП-100 кращих топменеджерів України» від «Інвестгазети», а у 2016 році очолив рейтинг «ТОП-100. Кращі топменеджери України» від видання «Дело». У 2019 році, напередодні відставки, його було відзначено орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» I ступеня — «за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм, активну громадську діяльність, вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток Запорізької області».
Політичний вимір у цей період теж існував. У 2010–2014 роках Шурма був депутатом Донецької обласної ради 6-го скликання від Партії регіонів. У 2015 році він очолив Запорізьку обласну організацію партії «Опозиційний блок» і залишався на цій посаді до лютого 2020 року. На парламентських виборах 2019 року він балотувався до Верховної Ради від «Опозиційного блоку» під № 6 у списку, але партія не подолала прохідний бар’єр.
Державна служба: Офіс Президента, Укроборонпром, Нафтогаз
21 травня 2021 року указом Президента України № 209/2021 Ростислав Шурма був призначений членом наглядової ради державного концерну «Укроборонпром». А 23 листопада 2021 року він став заступником Керівника Офісу Президента України — це ключова посада, яка фактично зробила його одним з архітекторів економічної політики Банкової в період великої війни.
На цій посаді Шурма відповідав за економічний блок і, за даними відкритих джерел, був залучений до кількох великих процесів. По-перше, у 2022 році він став головною дійовою особою у поверненні контролю держави над «Укрнафтою», яка понад 20 років перебувала під контролем групи «Приват». Зміна керівництва компанії та призначення нового очільника Сергія Корецького, під керівництвом якого «Укрнафта» отримала 23,6 млрд грн прибутку, пов’язують саме з його участю.
По-друге, у держвласність перейшло підприємство «Мотор Січ», підозрюваного у державній зраді В’ячеслава Богуслаєва — Шурма керував процедурою передачі та призначенням нового керівництва. По-третє, державний трейдер НАК «Енергетична компанія України» отримав частку ринку, яку раніше заробляли олігархічні структури на перепродажу дешевої електроенергії НАЕК «Енергоатом». Також у власність держави перейшли «Запоріжтрансформатор» Костянтина Григоришина та 28 облгазів Дмитра Фірташа.
Окремо варто відзначити участь Шурми в іпотечній програмі «єОселя». Він вважається одним з авторів цього інструменту, який передбачає кредитування під фіксовану ставку: 3% — для захисників України, силовиків, медиків, педагогів, науковців і членів їхніх сімей, та 7% — для всіх інших категорій. У 2023 році Шурма також був серед ініціаторів антикорупційної податкової реформи «10-10-10», яка передбачала зниження податків, але так і не була реалізована.
28 січня 2023 року він увійшов до наглядової ради НАК «Нафтогаз України», а 29 грудня 2025 року уряд достроково припинив його повноваження на цій посаді. Ще раніше, 3 вересня 2024 року, Шурма був звільнений з посади заступника керівника Офісу Президента. Після цього він виїхав до Німеччини та, за даними ЗМІ, живе в Штарнберзі в Баварії.
Розслідування: «зелений тариф», Bihus.Info, обшуки в Мюнхені
Перше гучне розслідування за участі Шурми з’явилося 17 серпня 2023 року — тоді Bihus.Info оприлюднив матеріал про сонячні станції під російською окупацією, співвласником яких називали оточення Шурми: рідного брата Олега Шурму та колишнього підлеглого Руслана Божка. За версією розслідування, ці станції нібито отримували оплату за «зеленим тарифом» до літа 2023 року. Сам Шурма назвав ці твердження не відповідаючими дійсності, а саме розслідування — маніпулятивним, припустивши, що за ним стоїть Ігор Коломойський.
4 квітня 2024 року Печерський районний суд міста Києва не знайшов реального конфлікту інтересів у діях Ростислава Шурми і закрив відповідну справу, попри наполягання Національного агентства з питань запобігання корупції. 15 липня 2025 року детективи НАБУ спільно з німецькими правоохоронцями проводили обшуки в помешканні Шурми в передмісті Мюнхена.
Ситуація загострилася в 2026 році. 21 січня НАБУ та САП заявили про схему заволодіння коштами, призначеними для виплат за «зеленим тарифом», яка діяла на користь низки енергогенеруючих підприємств на тимчасово окупованій території Запорізької області. Про підозру повідомили дев’ятьом особам, серед яких Ростислав Шурма та його брат. 12 лютого 2026 року МВС України оголосило Шурму в розшук. За даними слідства, збитки держави становлять 141,3 млн гривень. У квітні 2026 року Вищий антикорупційний суд обрав Ростиславу Шурмі та його брату Олегу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Шурма заявляв про готовність співпрацювати зі слідством, але повертатися в Україну не планував.
З огляду на чутливість теми, важливо пам’ятати: ці дані — відомі на момент підготовки матеріалу. Справи перебувають на різних стадіях, частина підозр оскаржується, а остаточні висновки має зробити суд, а не публікація. Деталі справи, пов’язані з «зеленим тарифом», можна перевірити у відповідному матеріалі Вікіпедії — там зібрано підтверджену фактологію з посиланнями на першоджерела.
Хронологія ключових подій: від «Запоріжсталі» до НАБУ
Щоб було легше орієнтуватися в біографії, нижче — зведена таблиця основних етапів кар’єри та гучних подій. Дати наведені за відкритими джерелами, переважно за матеріалами офіційного сайту Президента України, реєстру судових рішень, повідомлень НАБУ та САП, а також публікацій у ЗМІ.
| Рік | Подія | Контекст |
|---|---|---|
| 1983 | Народження у Львові | Початок біографії |
| 2003–2006 | Procter & Gamble, BCG | Старт у міжнародних компаніях |
| 2006 | Перехід у «Метінвест» | Стратегія, фінанси, металургійний дивізіон |
| 2010–2014 | Депутат Донецької облради | Партія регіонів |
| 2012–2019 | Генеральний директор «Запоріжсталі» | Екомодернізація, рейтинги топменеджерів |
| 2021 | Член наглядової ради «Укроборонпрому» | Указ Президента № 209/2021 |
| 2021–2024 | Заступник Керівника Офісу Президента | Економічний блок, «Укрнафта», «Мотор Січ», облгази |
| 2023 | Член наглядової ради «Нафтогазу» | Кадрові рішення уряду |
| 2023 | Розслідування Bihus.Info | Сонячні станції під окупацією |
| 2024 | Звільнення з ОПУ | 3 вересня 2024 року |
| 2025 | Обшуки в передмісті Мюнхена | Спільна операція НАБУ та німецької поліції |
| 2025 | Звільнення з наглядової ради «Нафтогазу» | 29 грудня 2025 року |
| 2026 | Підозра НАБУ та САП | 21 січня, дев’ятьом особам |
| 2026 | Оголошення в розшук МВС | 12 лютого 2026 року |
Що відомо про родину та близьке оточення
У відкритих джерелах є небагато деталей про особисте життя Шурми. Відомо, що він одружений: дружину звати Юлія, у подружжя є син Дмитро та доньки Анастасія й Аліна. Його молодший брат Олег Шурма — підприємець, співвласник 56 компанть, включно з інвестиційними фондами «Квантум» і «Простір». Саме Олег фігурує в розслідуванні НАБУ як один із підозрюваних разом із братом.
Батько — Ігор Михайлович Шурма, проросійський політик, колишній народний депутат від СДПУ(о) та «Опозиційного блоку». Двоюрідна сестра — Ключковська Ярина Юріївна. Ці родинні зв’язки важливі для контексту, оскільки саме через них журналісти та антикорупційні органи вивчають можливі конфлікти інтересів і групи компаній, пов’язані з «зеленим тарифом».
Порівняння: Шурма на «Запоріжсталі» та в Офісі Президента
Кар’єра Шурми — це два різні типи управлінської відповідальності, і корисно їх порівняти. На «Запоріжсталі» він опікувався конкретним промисловим активом, де результат вимірюється в тоннах сталі, обсягах викидів і прибутку. В Офісі Президента спектр задач був значно ширшим: від переговорів з олігархами до написання умов іпотечних програм і реформи «10-10-10».
| Критерій | «Запоріжсталь» (2012–2019) | Офіс Президента (2021–2024) |
|---|---|---|
| Тип діяльності | Управління промисловим активом | Державна політика та координація |
| Ключові показники | Екологічні інвестиції 15 млрд грн, пил −90%, SO₂ −50% | Повернення «Укрнафти», «Мотор Січі», облгазів у держвласність |
| Інституційні ризики | Санкції, ціни на метал, конкуренція | Політичні ризики, конфлікти інтересів, війна |
| Публічна оцінка | ТОП-100 топменеджерів, орден Запорізького краю | Підозри НАБУ, обшуки в Мюнхені, розшук |
Як видно з таблиці, публічна оцінка діяльності Шурми змінилася кардинально — від галузевих рейтингів і державних нагород до кримінальних підозр. Це не вирок, а констатація факту: одні й ті самі дії можуть мати різну правову оцінку залежно від контексту та зібраних доказів.
Чому історія Шурми важлива для розуміння української економіки у 2026 році
Справа навколо «зеленого тарифу» — це не лише персональна історія Шурми. Вона ілюструє ширшу проблему: як працювали механізми підтримки відновлюваної енергетики на територіях, які після 2022 року опинилися під окупацією. За даними різних експертних оцінок, левова частка сонячних і вітрових потужностей у прифронтових областях або зруйнована, або тимчасово не контролюється Україною, але виплати за раніше укладеними договорами тривали певний час, поки їх не зупинили влітку 2023 року.
Для українського читача ця історія — нагадування про те, як швидко змінюється статус людини в системі координат «бізнес — держава — антикорупційні органи». Сьогодні людина може бути на обкладинці бізнес-видання, а через два роки — у базі розшуку. Це не означає, що всі звинувачення автоматично доведені: судовий процес у квітні 2026 року лише обрав запобіжний захід, а не ухвалив вирок.
Тому матеріал побудований так, щоб дати читачеві факти і контекст, а не остаточні моральні оцінки. Подальший перебіг справи — від апеляцій до можливої екстрадиції з Німеччини — залишається відкритим, і ми радимо стежити за офіційними повідомленнями НАБУ, САП, Вищого антикорупційного суду та МВС.
Якщо вас цікавить ширший контекст подібних розслідувань і того, як держава реагує на виклики, пов’язані з тимчасово окупованими територіями, радимо звернути увагу на матеріал нашого видання про удар балістикою по «Нафтогазу» на Полтавщині. Для розуміння міжнародного контексту довкола енергетичних ризиків корисно також переглянути аналітику НАК «Нафтогаз України» — це офіційний ресурс компанії, де публікуються квартальні звіти та реакція на надзвичайні події.
Міжнародний контекст: як подібні справи розглядаються в ЄС
Ситуація довкола Шурми має цікавий міжнародний вимір: підозрюваний перебуває в Німеччині, частина епізодів розслідування стосується подій на тимчасово окупованій території, а співпраця між НАБУ та німецькою поліцією вже дала результати у вигляді обшуків у липні 2025 року. У європейській практиці розслідування таких справ зазвичай тривають довше, ніж в Україні, — від 2 до 5 років від першої підозри до остаточного рішення суду.
Європейський суд з прав людини неодноразово розглядав справи про екстрадицію підозрюваних в економічних злочинах із країн ЄС до України. Ключовими критеріями залишаються: ризик порушення права на справедливий суд у країні запиту, реальна можливість відбування покарання у належних умовах і дотримання принципу невидачі громадян третіх країн. У випадку Шурми йдеться не про екстрадицію громадянина ЄС, а про вирішення питання про можливу екстрадицію або судовий розгляд у Німеччині за запитом українських правоохоронців.
Для порівняння: у США розслідування подібних схем із «зеленим тарифом» регулюються на федеральному рівні та ведуться, як правило, Міністерством юстиції і ФБР, із залученням SEC, якщо йдеться про публічні компанії. В ЄС кожна країна має власну модель, але координація через Eurojust і Європол є стандартною практикою. Україна, попри війну, інтегрується в цю систему: від 2022 року НАБУ та САП мають діючі робочі домовленості з європейськими колегами, що й дало змогу провести обшуки в Мюнхені.
Типові запитання читачів
Перш ніж переходити до блоку FAQ, зазначимо: багато запитань щодо Шурми стосуються не лише його кар’єри, а й того, як працюють державні інституції. Тому відповіді нижче побудовані так, щоб дати читачеві практичний контекст.
Часті запитання (FAQ)
Хто такий Ростислав Шурма?
Ростислав Шурма — український економіст і топменеджер, який із 2012 по 2019 рік очолював «Запоріжсталь», а з 2021 по 2024 рік був заступником Керівника Офісу Президента України. Народився 17 вересня 1983 року у Львові, має освіту Києво-Могилянської академії та КНЕУ ім. Гетьмана.
Які його ключові досягнення на «Запоріжсталі»?
За період керівництва Шурми в екологічну модернізацію комбінату інвестовано близько 15 млрд гривень, зокрема повністю оновлено газоочисні системи агломашин № 1–6. Це дало зниження викидів пилу приблизно на 90%, а оксидів сірки — на 50%.
Коли Шурма став заступником Керівника Офісу Президента?
23 листопада 2021 року, відповідно до указу Президента України. На цій посаді він відповідав за економічний блок і брав участь у поверненні «Укрнафти», «Мотор Січі» та облгазів у державну власність.
Що сталося в січні 2026 року?
21 січня 2026 року НАБУ та САП повідомили про підозру дев’ятьом особам у справі щодо заволодіння коштами «зеленого тарифу» на тимчасово окупованій території Запорізької області. Серед підозрюваних — Ростислав Шурма та його брат Олег. За даними слідства, збитки держави становлять 141,3 млн гривень.
Чому Шурму оголосили в розшук і де він зараз?
12 лютого 2026 року МВС України оголосило Ростислава Шурму в розшук. За даними ЗМІ, він мешкає в Штарнберзі в німецькій Баварії. Шурма заявляв про готовність співпрацювати зі слідством, але повертатися в Україну не планував.
Який запобіжний захід обрав суд у квітні 2026 року?
У квітні 2026 року Вищий антикорупційний суд обрав Ростиславу Шурмі та його брату Олегу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Це процедурне рішення на етапі розслідування, а не вирок.
Що відомо про розслідування Bihus.Info у 2026 році?
17 серпня 2023 року Bihus.Info оприлюднив матеріал про сонячні станції під російською окупацією, співвласником яких називали оточення Шурми. Сам він назвав розслідування маніпулятивним і припустив, що за ним стоїть Ігор Коломойський. У квітні 2024 року Печерський суд закрив справу про конфлікт інтересів.
Які державні нагороди має Ростислав Шурма?
У 2019 році Шурма був нагороджений орденом «За заслуги перед Запорізьким краєм» I ступеня. Також він двічі потрапляв до рейтингу «ТОП-100 кращих топменеджерів України» — у 2013 році в першу десятку та у 2016 році як лідер рейтингу.
Чи брав Шурма участь у розробці програми «єОселя»?
Так, він вважається одним з авторів іпотечної програми «єОселя», яка передбачає кредитування під 3% річних для захисників України, силовиків, медиків, педагогів, науковців і під 7% — для всіх інших категорій громадян.
Як ставитися до цієї справи звичайному читачеві?
Найкраще — з повагою до презумпції невинуватості та здорового скепсису. Підозра і запобіжний захід не дорівнюють вироку. Перевіряйте першоджерела, звертайте увагу на дати подій і розрізняйте факти та припущення.
Коротко про головне
Ростислав Шурма — український економіст і топменеджер, який зробив кар’єру в Procter & Gamble, BCG та «Метінвесті», сім з половиною років очолював «Запоріжсталь», а в період великої війни став заступником Керівника Офісу Президента і відповідав за економічний блок, включно з «єОселею» та поверненням стратегічних активів у держвласність. У 2026 році його підозрюють у справі щодо «зеленого тарифу» на тимчасово окупованій території, він оголошений у розшук і перебуває в Німеччині. Судовий процес триває, остаточних рішень немає, тож єдине, що залишається читачеві, — стежити за офіційними джерелами, не підміняти суд власними висновками і пам’ятати, що за кожною справою стоять конкретні люди, гроші та рішення, які мають наслідки для всієї країни.
Залишити відповідь