14 вересня 2026 року директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександр Клименко під час спільного брифінгу в Києві заявили, що вони та їхні родичі не отримували підозр від генерального прокурора Руслана Кравченка. Кривонос назвав заяву Кравченка «незрозумілим інформаційним жанром Telegram-підозри» і додав, що не бачив паперового документа повідомлення про підозру. Клименко повідомив, що попри поширену заяву про підозру близькій особі, члени його родини також не отримували підозр.
Підстави й історичні факти зі слідства
Клименко назвав звинувачення Кравченка реакцією на операцію НАБУ і САП «Карфаген», під час якої на «кришуванні» колцентрів викрили посадовця Офісу генпрокурора. За даними слідства, у 2008 році Кривонос нібито підкуповував студентів Київського лінгвістичного університету та КНУ імені Т.Г. Шевченка, а у червні 2009 року Голосіївський районний суд міста Києва розглядав обвинувачення Кривоноса у підкупі голосів. Конкретний процесуальний статус підозри та її документальне вручення залишаються непідтвердженими: обидві сторони подають лише власні заяви.
Політичні рішення та поїздка Кравченка
Того ж дня, 14 вересня 2026 року, президент Володимир Зеленський відсторонив Кравченка з посади генпрокурора та звернувся до Верховної Ради з проханням підтримати звільнення. На 15 вересня 2026 року у парламенті заплановано відповідне голосування. Кравченко повідомив, що виїхав за кордон і, за даними джерел, самостійно оформив собі відрядження до Парижа для участі в слуханні парламентської мережі ПАРЄ. Речниця ПАРЄ Наталі Барджелліні спростувала цю інформацію, заявивши, що ані Кравченко, ані представники його відомства участі в засіданні не беруть.
Залишити відповідь