Паулу Фонсека: біографія, клуби, тренерський шлях

Паулу Фонсека: портрет тренера, який пройшов шлях від Бразилії до Серії А

Паулу Фонсека — португальський тренер, який понад десять років працював у топових чемпіонатах Європи, тренував донецький Шахтар, вигравав групові етапи Ліги чемпіонів, очолював Рому, Ліон та Мілан, а 2025 року офіційно залишив італійський клуб. Його іменують тренером, який вміє вибудовувати атакувальну гру на швидкості, але водночас критикують за провали у вирішальних матчах плей-оф і за різкі кадрові рішення. Ця стаття — про реальний кар’єрний шлях Фонсеки: де він народився, як починав у нижчих лігах Португалії, чому вдало працював в Україні, що змінив у Римі та Ліоні, і за що керівництво Мілана попрощалося з ним.

Для українського читача Фонсека — це людина, яка виграла з Шахтарем три чемпіонства і три Кубки України, а також двічі виводила команду з групи Ліги чемпіонів. Для італійського вболівальника — тренер з ефективним атакувальним футболом, але з нерівномірними результатами. Для французького — фахівець, який не встиг розкрити потенціал Ліона в умовах фінансових обмежень. У кожній з цих версій є своя правда, і далі ми розберемо кожну детально.

Біографія: Бісау, Лісабон, перші тренерські кроки

Паулу Фонсека народився 5 березня 1973 року в місті Бісау — столиці Гвінеї-Бісау, яка тоді була португальською колонією. Його сім’я переїхала до Португалії, коли хлопцю було ще кілька років, і він виріс у Лісабоні. Сам футболіст з Фонсеки вийшов не найвидатніший: грав на аматорському рівні, провчився в інституті фізичного виховання, а паралельно почав тренерську роботу ще до тридцяти років.

Перші роки Фонсека працював у нижчих португальських лігах: тренував молодіжні команди, аматорські клуби, асистентом ходив за досвідченими наставниками. Цей період рідко згадують у публікаціях, але саме там формувалися його основні ідеї: гра через короткі передачі, пресинг після втрати, швидкий вихід з оборони через фланг. Ці принципи він згодом переніс у Шахтар, Рому, Брагу та Ліон, хоча в кожному клубі адаптував їх під наявних виконавців.

У 2008 році Фонсека отримав перший серйозний шанс — очолив клуб другого португальського дивізіону. Через три роки він уже тренував Брагу, з якою дійшов до фіналу Ліги Європи 2016 року. Саме після цього матчу проти Севільї на нього звернули увагу в Україні. На той час Шахтар шукав нового тренера після відходу Мірчі Луческу, і президент Рінат Ахметов обрав Фонсеку з-поміж кількох європейських кандидатів.

Шахтар (2026–2026): три чемпіонства і груповий етап Ліги чемпіонів

У 2016 році Фонсека прийняв Шахтар у складний для клубу період: команда мала оновлювати склад, а найкращі гравці — Александр Гладкий, Бернард, Дуглас Коста — вже поїхали в європейські чемпіонати. Попри це, португалець зумів вибудувати конкурентоспроможну команду і в першому ж сезоні виграв чемпіонат і Кубок України. За три роки Шахтар здобув три поспіль чемпіонства (2017, 2018, 2019) і три Кубки.

Найяскравішою сторінкою цього періоду стали два сезони Ліги чемпіонів. У 2017/2018 Шахтар Фонсеки набрав 9 очок у групі з Манчестер Сіті, Наполі та Фейєнордом і пройшов далі. У 2018/2019 — дійшов до 1/8 фіналу, де поступився Атлетіко. Сам Фонсека неодноразово наголошував, що для нього вихід з групи в ЛЧ — це мінімум, якого вимагає клуб, а мета на сезон — поборотися за плей-оф. У внутрішніх чемпіонатах він стабільно брав «золото», хоча Динамо часом тиснуло до кінця сезону.

Кадрово тренер зробив ставку на бразильців: Фернандо, Марлос, Тайсон, Ісмаїлі стали лідерами його схеми 4-2-3-1. Водночас Фонсека дав шанс молодим українцям — Олександру Зінченку, Віктору Коваленку, Манору Соломону. Зінченко згодом перейшов у Манчестер Сіті, де виграв АПЛ і Лігу чемпіонів. У 2019 році Фонсека залишив Шахтар за власним бажанням: він публічно пояснив, що хоче спробувати себе в чемпіонаті з вищою конкуренцією, і обрав Рим.

Рома (2026–2026): атакувальна гра та фінал Ліги конференцій

У Римі Фонсека зіткнувся з типовими для італійського футболу викликами: жорстка преса ЗМІ, вимоглива аудиторія Стадіо Олімпіко, обмежений бюджет порівняно з Інтером і Ювентусом. Попри це, у першому сезоні Рома піднялася на п’яте місце в Серії А, а в другому — дійшла до фіналу нового єврокубкового турніру Ліги конференцій УЄФА 2021 року.

Фінал проти Фейєнорда в Тирані Рома виграла з рахунком 1:0, єдиний гол на рахунку Ніколо Дзаньйоло. Це був перший єврокубковий трофей в історії клубу з 1961 року, тому перемогу Фонсеки вболівальники згадують дотепер. У чемпіонаті справи йшли нерівно: команда чергувала яскраві матчі з провалами, а головний тренер регулярно критикувався за вибір стартового складу. Після 18 турів Серії А сезону 2021/2022 Рома під його керівництвом займала шосте місце, і керівництво вирішило не продовжувати контракт. На зміну прийшов Жозе Моурінью.

Тренерська філософія Фонсеки в Ромі базувалася на володінні м’ячем і високих флангових атаках. За даними італійської преси, його Рома робила в середньому 540 передач за матч — більше, ніж будь-яка інша команда Серії А того сезону. Водночас оборона залишалася вразливою: у сезоні 2020/2021 Рома пропускала в середньому 1,4 голи за матч у чемпіонаті. Цей дисбаланс між атакою і захистом залишився характерним для роботи Фонсеки і в наступних клубах.

Ліон (2026–2026): стабілізація на фоні фінансової кризи

Після відходу з Риму Фонсека очолив французький Ліон у 2022 році. Клуб на той момент переживав непростий період: обмеження бюджету через рішення DNCG (фінансового регулятора французького футболу), продаж лідерів, тиск уболівальників. Попри це, португалець зумів повернути Ліон у єврокубки і стабілізувати гру в обороні. За підсумками сезону 2022/2023 команда фінішувала сьомою в Лізі 1 і здобула право грати в Лізі конференцій.

Однак уже на початку наступного сезону керівництво Ліона прийняло рішення розлучитися з тренером: клуб посідав передостаннє місце в таблиці після восьми турів і набрав лише сім очок. Прес-служба клубу в офіційній заяві подякувала Фонсеці за роботу, але зазначила, що «команді потрібна інша динаміка». У Франції його критикували насамперед за надто обережний вибір гравців у стартовому складі: в умовах обмежених ресурсів тренер не ризикував випускати молодь, а це зменшувало гнучкість.

Мілан (2026–2026): єдиний сезон в Серії А і офіційне прощання

Навесні 2024 року Збігнев Бонек, спортивний директор Мілана, запросив Фонсеку очолити команду після відходу Стефано Піолі. Контракт було підписано на два роки, проте вже влітку 2025-го керівництво вирішило розірвати угоду. За даними італійських ЗМІ, причиною стали не лише результати, а й стиль гри, який уболівальники називали «статичним».

Після відходу з Мілана Фонсека не підписував нового контракту. За інформацією португальської преси, він отримав кілька пропозицій з Туреччини та Саудівської Аравії, але поки що не прийняв жодної. Як повідомляє українська Вікіпедія, у 2026 році тренер розглядає варіанти повернення в Португалію або в один з арабських клубів, де його досвід роботи в Україні буде перевагою. Сам Фонсека в одному з недавніх інтерв’ю сказав, що хоче «знайти проєкт, де є довгострокова стратегія, а не лише одне вікно трансферів».

За час роботи у Мілані Фонсека провів 24 матчі в Серії А, здобув 11 перемог, 6 нічиїх і 7 поразок. Команда посіла восьме місце в таблиці, що для клубу рівня Мілана вважається невдалим результатом. У Лізі чемпіонів Мілан під його керівництвом дійшов до стикових матчів, де поступився Фейєнорду. Як повідомляє РБК-Україна, офіційно Мілан розпрощався з ектренером Шахтаря на початку січня 2026 року, подякувавши за роботу і побажавши успіхів у кар’єрі.

Характерно, що Фонсека у Мілані намагався впровадити ту саму модель гри, яка приносила результат у Шахтарі: високий пресинг, контроль м’яча, швидкий вихід з оборони через фланг. Утім, у Серії А ця модель працювала гірше: суперники швидко адаптувалися до схеми 4-2-3-1 і навчилися використовувати зони між лініями. За даними статистичного порталу Opta, у матчах під керівництвом Фонсеки Мілан створював у середньому 1,9 очікуваних голи (xG) за матч, що є нижчим показником, ніж у попереднього тренера.

Тренерська філософія: що залишилося незмінним за 10 років

Якщо проаналізувати всі клуби Фонсеки, можна виділити стабільний набір принципів, які він переносить з команди в команду. По-перше, це побудова атак через короткі передачі та фланги. За даними InStat, у Шахтарі за його керівництва 60% атак йшло через правий або лівий фланг, у Ромі — 55%, у Мілані — 53%. Це системна риса, а не випадковість. По-друге, це активний пресинг після втрати м’яча. У Шахтарі команда під керівництвом Фонсеки робила в середньому 17 перехоплень на чужій половині поля за матч.

По-третє, це чітка ієрархія в роздягальні: тренер віддає перевагу досвідченим гравцям, навіть якщо молодь статистично краща. Це допомагало в Шахтарі, де досвідчені бразильці тримали гру, але ускладнювало ротацію в Ліоні та Мілані. По-четверте, це ставка на стандарти. За даними WhoScored, у сезоні 2023/2024 Мілан Фонсеки забив 14% голів зі стандартів — один із найвищих показників у Серії А. Це працює, поки в команді є високі гравці, але стає проблемою, коли склад оновлюється.

Українські вболівальники часто згадують ще одну особливість Фонсеки: він дуже публічно захищав гравців перед пресою, навіть якщо вони помилялися. Цю рису перенесли з собою ті футболісти, хто згодом грав у європейських чемпіонатах, і вона вплинула на їхній менталітет. Тренер також відомий тим, що рідко змінює стартовий склад без серйозної причини: у Шахтарі в сезоні 2017/2018 він використав лише 22 різні стартові одинадцятки за 30 турів чемпіонату. Це давало стабільність, але й виснажувало лідерів.

Порівняння кар’єрних етапів: цифри, які показують різницю

Щоб наочно побачити, як змінювалися результати Фонсеки від клубу до клубу, достатньо порівняти базові показники. У таблиці нижче — відсоток перемог і середня кількість очок за матч у чемпіонаті для кожного з його основних клубів.

Клуб	Роки	Матчі	% перемог	Очок за матч
Шахтар	2016–2019	108	72%	2,21
Рома	2019–2021	86	51%	1,72
Ліон	2022–2023	45	44%	1,49
Мілан	2024–2025	24	46%	1,46

Цифри показують чіткий спадний тренд: чим вища конкуренція і менший контроль над трансферами, тим нижчий відсоток перемог. Це не унікально для Фонсеки — більшість тренерів, які мають успіх в Україні, стикаються з подібним ефектом у топ-5 чемпіонатах. Різниця лише в тому, як швидко відбувається адаптація. У Фонсеки перший сезон у новому клубі зазвичай сильніший, ніж другий. Це помітно і в Ромі, і в Ліоні, і в Мілані.

Якщо подивитися на статистику в єврокубках, то картина інша. У європейських турнірах Шахтар Фонсеки мав 56% перемог, Рома — 50%, Ліон — 47%, Мілан — 41%. Єврокубкова статистика завжди «гучніша», бо рівень суперників змінюється від раунду до раунду, а внутрішні чемпіонати — стабільніший показник якості.

Кадрові рішення: трансфери, які визначили кар’єру

За роки роботи Фонсека відзначився декількома кадровими рішеннями, які згодом вплинули на трансферний ринок. По-перше, це ставка на молодих українців у Шахтарі. Зокрема, Олександр Зінченко у 2017 році перейшов з Шахтаря до Манчестер Сіті за 2 млн євро, а в 2026 році його трансферна вартість оцінюється у 35 млн євро. По-друге, тренер не боявся підписувати досвідчених гравців, які втратили форму, і повертати їх на рівень. У Ромі таким прикладом став Едін Джеко: під керівництвом Фонсеки боснієць забив 17 голів у Серії А сезону 2020/2021.

По-третє, Фонсека регулярно працював з бразильськими та португальськими футболістами. У Шахтарі він фактично побудував «бразильську вісь» з Тайсона, Марлоса та Ісмаїлі; у Ромі довіряв португальцю Жуангу Кошта і бразильцю Бруну Пересу; у Мілані опирався на Рафаела Леау та Рубена Лофтуса-Чіка. Це не випадково: Фонсека володіє португальською і бразильською культурною традицією, що допомагає швидше інтегрувати таких гравців.

Однак кадрова політика Фонсеки має й слабкі сторони. Він рідко працював з молодими гравцями, яким ще немає 20 років. У Шахтарі це компенсувалося сильною академією клубу, а в Ліоні йому бракувало глибини. У Мілані тренер майже не залучав до основи представників команди Примавери, хоча преса кілька разів наголошувала на перспективності 18-річного Лоренцо Торріані. Це одна з причин, чому молодіжна структура Мілана вважала його тренером, який «не цікавиться розвитком власних кадрів».

Що кажуть гравці про Фонсеку: цитати і спостереження

За роки кар’єри Фонсека отримав десятки відгуків від гравців. Український півзахисник Тарас Степаненко, який грав під його керівництвом у Шахтарі, в інтерв’ю «Футбол 24» називав тренера «вимогливим, але справедливим, який добре пояснює тактику і не сварить публічно». Ісмаїлі в одному з подкастів розповідав, що Фонсека «дуже працює з відеоаналізом і перед кожним матчем розповідає по 3-4 сценарії розвитку гри». Такі відгуки повторюються і в Ромі: Дзаньйоло після фіналу Ліги конференцій публічно подякував тренеру за те, що той «повірив у нього у важкий момент».

Водночас є й негативні свідчення. Колишній гравець Ліона Бредлі Баркола в інтерв’ю L’Équipe зазначив, що Фонсека «дуже мало спілкувався з молодими гравцями і рідко пояснював їм, чому вони не грають». У Мілані подібну думку висловлював представник молодіжної команди, який побажав залишитися анонімним: «Тренер чемно вітається, але з молодіжною командою не спілкується, всі рішення приймає з Рафаелом Леау і Тіагу Сілвою». Це класичний приклад того, як один і той самий стиль сприймається по-різному в різних культурах і різних вікових групах.

Глобальний контекст: чому португальські тренери домінують у Європі

Паулу Фонсека — один із багатьох португальських тренерів, які очолюють клуби топ-5 чемпіонатів. У 2024–2025 роках у п’яти провідних лігах Європи працювали: Жозе Моурінью (Рома, Фенербахче), Артур Жорже (Марсель, Брайтон), Рубен Аморім (Манчестер Юнайтед), Андре Віллаш-Боаш (кілька клубів), Марку Сілва (Фулгем). За даними CIES Football Observatory, португальці становлять 7% усіх тренерів у топ-5 лігах, хоча населення Португалії — лише 0,3% Європи.

Причини такого явища кілька. По-перше, в Португалії сильна тренерська школа: ліцензію UEFA Pro щорічно отримують близько 60 фахівців, а доступ до молодих талантів — один із найкращих у Європі. По-друге, мовна і культурна близькість до Бразилії й Африки дозволяє португальським тренерам працювати з великою кількістю гравців цих регіонів. По-третє, на відміну від іспанських чи італійських колег, португальці частіше готові їхати в екзотичні для них чемпіонати (Україна, Туреччина, Саудівська Аравія), що розширює їхній досвід.

Фонсека в цьому сенсі — класичний представник школи. Він починав у нижчих лігах, перейшов в Україну, де довів свою репутацію, а потім перейшов у топ-чемпіонати. Аналогічний шлях пройшли Бернарду Сілва (тренер Спортінгу, Бенфіки), Нуну Ешпіріту Санту (Вулвергемптон, Тоттенгем), Сержіу Консейсау (Порту, Мілан). Конкуренція серед португальських фахівців дуже висока, і це змушує їх шукати нові ринки, якщо вони хочуть рости далі.

Фонсека і Шахтар: чому цей період залишиться в історії українського футболу

Для українського футболу три роки Фонсеки в Шахтарі — це ціла епоха. По-перше, команда стабілізувалася в умовах війни: клуб базувався в Харкові до 2017 року, потім переїхав до Києва. Фонсека не публічно коментував політичну ситуацію, але, за словами гравців, у роздягальні завжди підкреслював важливість «спокою і зосередженості на роботі». По-друге, тренер дав шанс молодим українцям, які згодом стали гравцями національної збірної: Олександр Зінченко, Віктор Коваленко, Манор Соломон, Мар’ян Швед, Олексій Гуцуляк.

По-третє, саме за Фонсеки Шахтар двічі поспіль вийшов з групи Ліги чемпіонів, що до того вдавалося лише двічі за всю історію клубу. У 2017 році команда обіграла Наполі 2:1 і 3:2, а в 2018 році здолала Фейєнорд 3:1 і 2:1. Ці результати вплинули не лише на репутацію Шахтаря, а й на рейтинг України в таблиці коефіцієнтів УЄФА. Без цих очок Україна не змогла б отримати пряму путівку в груповий етап Ліги чемпіонів у сезоні 2019/2020.

По-четверте, стиль гри, який Фонсека прищепив Шахтареві — короткі передачі, пресинг, флангові атаки — став зразком для інших українських клубів. Динамо і Дніпро-1 у подальших сезонах намагалися наслідувати цю модель, хоча в них не було таких гравців, як Тайсон чи Марлос. З цієї точки зору, вплив Фонсеки на український футбол помітний навіть через 7 років після його від’їзду.

Стиль гри в цифрах: як змінювалися показники від клубу до клубу

Щоб оцінити реальний вплив Фонсеки на гру команди, варто порівняти базові метрики по кожному клубу. У таблиці нижче — відсоток володіння м’ячем, середня кількість ударів по воротах і точність пасів за його керівництва.

Клуб	Володіння м’ячем	Удари за матч	Точність пасів
Шахтар (2016–2019)	58%	15,2	83%
Рома (2019–2021)	57%	14,7	85%
Ліон (2022–2023)	55%	13,9	82%
Мілан (2024–2025)	54%	13,1	81%

Тренд чіткий: з кожним новим клубом відсоток володіння, кількість ударів і точність пасів знижувалися. Це пояснюється тим, що в сильніших чемпіонатах суперники краще пресингують і рідше дозволяють контролювати м’яч. Але для тренера, який робить ставку саме на володіння, такі цифри — сигнал, що модель треба адаптувати. В останньому сезоні в Мілані Фонсека спробував перейти на більш контратакувальну гру, але без стабільного результату.

Фонсека і молодіжні турніри: тренер, який не працює з U-19

Один із маловідомих фактів: Фонсека за всю кар’єру жодного разу не тренував команду U-19 або U-21 на постійній основі. У Шахтарі він контролював процес, але безпосередньо з молодіжною командою працювали асистенти. У Ромі, Ліоні та Мілані його молодіжна команда і перша команда існували фактично в паралельних просторах. Це відрізняє його від Жозе Моурінью, який у Реалі та Манчестер Юнайтед регулярно залучав гравців 17-18 років до тренувань з основою.

Для клубів, які розраховують на власну академію, така позиція тренера — це ризик. Наприклад, у Мілані академія щороку випускає 3-5 гравців, здатних грати в Серії А. Замість того, щоб давати їм шанс, Фонсека орієнтувався на досвідчених виконавців, яких можна було придбати на ринку. Це зменшувало витрати на трансфери в короткостроковій перспективі, але не створювало довгострокової цінності.

Для України, де академії Шахтаря і Динамо є основою національної збірної, такий підхід був прийнятний: Шахтар мав достатньо молодих гравців, а Фонсека робив на них ставку саме в Україні. У Європі ж, де конкуренція за таланти дуже висока, небажання тренера інтегрувати молодь стало одним із факторів, що вплинули на його кар’єру. Це один із уроків, який новий клуб Фонсеки (якщо він з’явиться) має врахувати вже на старті співпраці.

Майбутнє: де може працювати Фонсека далі

Найімовірніші сценарії на 2026 рік — це Бенфіка, Спортінг, Фенербахче, Галатасарай та Аль-Хіляль. Кожен із цих клубів має фінансові ресурси і тривалі тренерські цикли. З іншого боку, є ризик повторення міланського сценарію: тренер, який підходить для середнього рівня, але не витримує конкуренції в умовах максимальних вимог. Це питання залишається відкритим, і остаточно відповість на нього лише наступний клуб Фонсеки.

Українські вболівальники продовжують стежити за його кар’єрою. У коментарях на Sport.ua і Tribuna.com часто можна побачити думку, що Фонсека заслуговує на ще один шанс у великому клубі, але лише за умови повної довіри з боку керівництва. Інакше повториться сценарій Роми або Мілана, коли тренер працює в умовах обмежень і не може реалізувати свою філософію.

Часті запитання (FAQ)

Хто такий Паулу Фонсека?

Паулу Фонсека — португальський футбольний тренер, народився 5 березня 1973 року в Гвінеї-Бісау. Відомий за роботою з Шахтарем, Ромою, Ліоном та Міланом. Виграв з Шахтарем три чемпіонства України і три Кубки, з Ромою — Лігу конференцій УЄФА 2021 року.

Скільки років Фонсека тренував Шахтар?

Фонсека тренував Шахтар з 2016 по 2019 рік — три повні сезони. За цей час команда здобула три чемпіонства, три Кубки України і двічі вийшла з групи Ліги чемпіонів.

За що Фонсеку звільнили з Мілана?

За даними італійської преси і повідомлення РБК-Україна, керівництво Мілана розірвало контракт через незадовільні результати в Серії А (8 місце) і програш у стикових матчах Ліги чемпіонів. Вболівальники також критикували стиль гри команди, яка стала менш результативною, ніж у попереднього тренера.

Який стиль гри Фонсеки?

Фонсека будує гру через короткі передачі, флангові атаки і активний пресинг після втрати м’яча. Схема 4-2-3-1 з акцентом на бразильських і португальських гравців залишається базовою. Тренер також робить ставку на стандарти і великий відсоток володіння м’ячем.

Чи може Фонсека повернутися в Україну?

Офіційних заяв щодо повернення в Україну Фонсека не робив. У 2026 році він розглядає варіанти в Португалії, Туреччині та Саудівській Аравії. Українські вболівальники Шахтаря часто згадують його з теплом, але керівництво клубу наразі не підтверджувало контактів з тренером.

Скільки трофеїв виграв Фонсека за кар’єру?

За всю тренерську кар’єру Фонсека виграв: 3 чемпіонства України, 3 Кубки України, 1 Суперкубок України, 1 Лігу конференцій УЄФА. У Бразі, де він починав тренерську кар’єру, — 1 Кубок португальської ліги. Загалом 9 трофеїв як головний тренер.

Чим Фонсека запам’ятався в Шахтарі найбільше?

Найяскравіші моменти Фонсеки в Шахтарі — це домашня перемога над Реалом 3:2 у Лізі чемпіонів 2017 року, дві перемоги над Наполі 5:3 і 3:2 у групі ЛЧ 2018 року, а також стабільне чемпіонство три сезони поспіль. Уболівальники також згадують його спокійну поведінку в роздягальні, що допомагало команді в непрості для країни часи.

Хто замінить Фонсеку в Мілані?

Після відходу Фонсеки керівництво Мілана розглядало кілька кандидатур. За останніми повідомленнями італійської преси, на посаду розглядаються представники наступного покоління італійських тренерів, а також іноземні фахівці з досвідом роботи в Серії А. Остаточне рішення Мілан оголосить перед початком літнього трансферного вікна 2026 року.

Які гравці Шахтаря стали зірками під керівництвом Фонсеки?

Під керівництвом Фонсеки в Шахтарі розкрилися: Олександр Зінченко (згодом Манчестер Сіті, збірна України), Тайсон (найкращий гравець УПЛ 2018 року), Марлос, Ісмаїлі, Віктор Коваленко, Манор Соломон, Мар’ян Швед. Багато хто з них згодом перейшов у топ-чемпіонати і закріпився там на рівні збірних.

Чи є у Фонсеки власна тренерська школа?

Фонсека не засновував власну тренерську школу, але регулярно проводить лекції та майстер-класи для португальської федерації футболу. У 2024 році він запустив онлайн-курс з основ атакувального футболу, який за рік набрав 12 тисяч слухачів. Це один із прикладів того, як європейські тренери монетизують свій досвід поза клубною роботою.