Логотип або сторінка Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України у Facebook

Контекст ШІ-фейку про АЗС у Кременчуці: що пояснив ЦПД

Логотип або сторінка Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України у Facebook

Контекст ШІ-фейку про АЗС у Кременчуці: що пояснив ЦПД

4 серпня 2026 року Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України заявив, що російські пропагандистські ресурси поширюють відео про нібито знищення автозаправної станції у Кременчуці на Полтавщині. За даними ЦПД, запис повністю згенерований штучним інтелектом і не відображає реальних подій у місті.

У який спосіб Росія вписує ролик у дезінформаційну кампанію

У ЦПД наголосили, що новий фейк є продовженням ширшої російської дезінформаційної кампанії, спрямованої на перебільшення наслідків ударів по українській паливній інфраструктурі. Ролик покликаний створити ілюзію масштабної кризи, поширити страх серед українців та деморалізувати суспільство через нагнітання враження беззахисності міст перед атаками.

Що містить відео та як воно поширювалося

На фейковому відео «український військовий» стверджує, що заправку атакували «не «Шахеди», а малі дрони», і звинувачує владу у бездіяльності, заявляючи, що «так само обстрілювати заправки скоро будуть і в Києві». Уперше ролик оприлюднив анонімний акаунт у TikTok, після чого його підхопили російські Телеграм-канали. Фахівці ЦПД розцінюють сценарій як частину скоординованого пропагандистського поширення, мета якого — вплинути на сприйняття ситуації в Україні.

Теги

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *